- самодіяльний
- —————————————————————————————самодія́льнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
самодіяльний — а, е. 1) Який ґрунтується на активних самостійних діях (перев. про організацію, орган і т. ін.). || Який діє за власним бажанням, за особистою ініціативою. || Який здійснюється за почином мас. 2) Стос. до самодіяльності (у 2 знач.). 3) спец. Який … Український тлумачний словник
самодіяльно — Присл. до самодіяльний 1) … Український тлумачний словник
агітбригада — и, ж. В СРСР – невеликий самодіяльний або професійний колектив, що займався агітаційною або культосвітньою роботою серед населення … Український тлумачний словник